Раді Вас вітати!

Даний блог створено для забезпечення ефективного викладання шкільного курсу інформатики у 2017-2018 навчальному році, отримання допомоги з питань науково-методичного, технічного та нормативного забезпечення, організації мережевої вчаємодії вчителів, які викладають інформатику. Так само будуть порушені питання якісного використання інформаційних технологій навчання.

четвер, 17 серпня 2017 р.

Методичні рекомендації з інформатики на 2017-2018 н.р.


Читати далі...

Веб-конференції від Національної академії педагогічних наук України



28- 31 серпня 2017 року Національна академія педагогічних наук України проводить традиційні веб-конференції в режимі онлайн трансляції для вчителів з усіх навчальних предметів. Під час цих заходів на підставі методичних рекомендацій, підготовлених спільно МОН і НАПН України, буде висловлено поради вчених Академії щодо реалізації концепції " Нова українська школа", оновлених навчальних програм для 5-9 класів, подано коментарі до змісту нових підручників, що запроваджуються цього навчального року, ознайомлено освітян із новітніми результатами науково- педагогічних досліджень.


D:\ПАПКА_КОРИСТУВАЧА\Тетяна\Робочий стіл\логотип.jpgПрограма проведення 


Умови реєстрації на сайті www.аugustconf.org


Читати далі...

понеділок, 14 серпня 2017 р.

Методичні рекомендації з трудового навчання 2017-2018 н.р.


Трудове навчання (технології). Креслення.
Відповідно до типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предмета трудове навчання у 2017-2018 навчальному році відводиться:
у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень;
у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень;
у 10 – 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;
у 10 – 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.
Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Впровадження курсів за вибором технологічного спрямування також може здійснюватися за рахунок варіативної складової.
Вивчення трудового навчання в 2017-2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
10 – 11 класи - «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).
Зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Змістове наповнення навчального предмета «Технічна творчість» (для спеціалізованих шкіл з навчанням українською мовою і поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу) може здійснюватися за рахунок курсів за вибором відповідного спрямування.
З 1 вересня 2017 року учні 5 9-их класів навчатимуться за оновленою програмою, яка містить ряд інноваційних моментів і орієнтована перш за все на результати практичної діяльності учня.
Крім того, змінено структуру самої програми та модифіковано її наповнення. В оновленій програмі немає колонки «Зміст навчального матеріалу» з визначеним переліком тем та описом матеріалу, який належить вивчити. Її замінили «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів», виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проекта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання. 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів» 8 кл. можна розділити на: обраховує вартість затрачених матеріалів – розраховує потребу матеріалів на проект - розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів) чи досягнення при використанні різних технологій обробки (Знає будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів. 7 кл.)
Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.
Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій, як це було передбачено попередніми програмами. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.
Перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проектами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів.
Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі – 2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проект у 9 класі). Поступове зменшення кількості проектів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. У 5–6 класах учні хочуть швидко побачити свої результати, тому проекти мають бути простішими й не вимагати багато часу. У 7 та 8 класі проекти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як протягом навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.
Кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.
Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, а не викидатися у кошик для сміття.
Процес роботи над усіма проектами у кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.
Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.
У процесі проектування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.
Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого виробу.
Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку. Основну технологію можна застосовувати як додаткову в інших виробах.
При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.
Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.
При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу вчителю доцільно працювати за таким алгоритмом:
Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;
Крок 2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проектування й виготовлення кожного обраного виробу;
Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;
Крок 5. Сформулювати теми та зміст уроків із проектування та виготовлення кожного об’єкта проектно-технологічної діяльності учнів;
Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.
Учні старшої школі в 2016-2017 навчальному році незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання). Навчальна програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативний модуль для 10 – 11 класів можна обрати лише один раз у 10 або 11 класах. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
Перелік варіативних модулів до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:
Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.
Технологія художнього різьблення по дереву.
Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.
Основи лісового господарства.
Технологія виготовлення малих архітектурних форм.
Технологія вишивання технікою мережки.
Технологія художнього набивання на тканині.
Технологія плетіння спицями.
Технологія рельєфного різьблення.
Технологія розпису на склі.
Технологія соломоплетіння.
Технологія інкрустації виробів з деревини.
Технологія токарної обробки деревини.
Технологія вишивання стрічками.
Технологія виготовлення м’якої іграшки.
Технологія вишивання шовковими стрічками.
Технологія писанкарства.
Технологія клаптикового шиття (печворк).
Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.
Технологія об’ємної вишивки.
Технологія виготовлення листівок.
Технологія ниткової графіки.
Технологія художньої обробки деревини випилюванням.
Технологія в’язання гачком.
Технологія дизайну інтер’єру.
Технологія пірографії (випалювання на деревині).
Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.
Технологія ручного розпису тканини.
Технологія виготовлення штучних квітів.
Технологія ліплення.
Технологія ручного ткацтва.
Технологія виготовлення подарункових упаковок.
Технологія виготовлення дитячого одягу.
Технологія дизайну предметів інтер’єру.
Об’ємне комп’ютерне моделювання.
Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.
Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.
Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.
Технологія матчворку (конструювання із сірників).
Технологія вишивання весільних рушників.
Технологія вишивання сорочки.
Технологія вишивання бісером.
Технологія бісерного ткацтва.
Технологія декупажу.
Технологія пошиття швейних виробів (із суцільнокроєним рукавом, на основі
нічної сорочки).
Технологія конструювання та моделювання швейних виробів.
Технологія конструювання жіночого одягу.
Технологія пошиття плечового виробу з капюшоном (за журнальною викрійкою).
Технологія пошиття домашнього взуття.
Технологія печворку в’язаного гачком.
Технологія валяння виробів.
Технологія мозаїки по деревині (маркетрі).
Технологія макетування зброї.
Технологія електротехнічних робіт (виготовлення електрофікованих виробів).
Технологія довбарства.
Технологія виготовлення виробів із екструдованого пінополістеролу.
Технологія художньої в’язі.
Технологія шкіряної пластики.
Технологія ремонту та виготовлення меблів.
Технологія виготовлення штучних приманок для вудіння риби.
Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання (наказ Міністерства освіти і науки від 01.10.2008 № 893):
Деревообробка.
Кулінарія.
Основи дизайну.
Агровиробництво.
Будівництво. Опоряджувальні роботи.
Енергетика.
Конструювання та моделювання одягу.
Легка промисловість.
Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.
Металообробка.
Основи бджільництва.
Технічне проектування.
Українська народна вишивка.
Художня обробка матеріалів.
Швейна справа.
Технології сільськогосподарського виробництва.
За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.
У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.
До першої групи відносяться:
«Продавець (з лотка, на ринку)»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
«Манікюрниця»;
«Штукатур».
На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До другої групи відносяться:
«Вишивальниця»;
«Агент з організації туризму»;
«Оператор комп'ютерного набору»;
«Різьбяр по дереву та бересту»;
Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».
На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До третьої групи відносяться:
- «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;
- «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;
- «Перукар (перукар-модельєр)»;
- «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;
- «Офіціант»;
- «Секретар-друкарка»;
- «Слюсар з ремонту автомобілів»;
- «Столяр будівельний».
 На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.
Змістове наповнення технологічного профілю може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.
Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, що навчаються за будь-яким профілем.

Навчання з обслуговуючих та технічних видів праці на уроках трудового навчання від­бувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 20.02.02р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній осно­ві, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з пара­лельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класах технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) .
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679).
Розпочинається вивчення креслення в 7 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17674).
Читати далі...

Всеукраїнський науково-практичний семінар «Web-STEM-школа – 2017»




22-29 серпня 2017 року відділ STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» спільно з видавництвом «Видавничий дім «Освіта», КВНЗ «Університет менеджменту освіти» проводять Всеукраїнський науково-практичний семінар «Web-STEM-школа – 2017». Захід відбудеться в режимі он-лайн. На заході педагоги ознайомляться із інноваційними технологіями, необхідними для реалізації концептуальних засад Нової української школи.

Учасники «Web-STEM-школи – 2017»:

– ознайомляться з досвідом запровадження STEM-підходів під час вивчення предметів природничо-математичного циклу;

– дізнаються про реалізацію STEM-підходів у дошкільній та початковій освіті;

– обговорять ідеї вчителів-новаторів щодо використання проектно-дослідної діяльності у навчально-виховному процесі тощо.

До участі у науково-практичному семінарі запрошуються: науковці, методисти обласних інститутів післядипломної освіти, працівники районних (міських) методичних кабінетів, керівники навчальних закладів, учителі, інші педагогічні працівники та зацікавлені особи.

Для участі, отримання матеріалів і сертифікату необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням: http://yakistosviti.com.ua Участь у роботі Web-STEM-школі безкоштовна.

Дізнатися більше та слідкувати за подіями заходу можна за посиланнями: http://www.imzo.gov.ua; http://yakistosviti.com.ua; у мережі Facebook на сторінці групи «Відділ SТЕM-освіти ІМЗО», шукайте/збирайте інформацію за хештегом#webSTEMschool.

Джелело: https://imzo.gov.ua/events/vseukrajinskyj-naukovo-praktychnyj-seminar-web-stem-shkola-2017/
Читати далі...

Всеукраїнські ознайомчі вебінари Міжнародної програми FIRST



17 серпня 2017 року о 12:00 Інститут модернізації змісту освіти спільно з Громадською організацією «Інноваційні освітні технології» проводить Всеукраїнський вебінар «Конструктор LEGO як освітній ресурс 21 століття у початкових класах. Міжнародна програма FIRST LEGO League Junior». Учасники вебінару ознайомляться: 
  • з конструктором LEGO як інноваційним інструментом реалізації компетентнісного підходу у початковій школі; 
  • з Всеукраїнським фестивалем «FIRST LEGO League Jr.» для дітей 6-10 років; 
  • з умовами гранту від Благодійного Фонду LEGO Foundation на який можуть подаватися загальноосвітні, позашкільні навчальні заклади державної форми власності тощо. 

До участі у вебінарі запрошуються педагоги позашкільних навчальних закладів, вчителі початкової школи, керівники навчальних закладів та зацікавлені особи. 

Для участі та отримання матеріалів необхідно заповнити реєстраційну форму за покликанням: goo.gl/41Mst7 



29 серпня 
2017 року о 12:00 відбудеться вебінар для вчителів інформатики, математики, а також всіх тих, хто викладає у старших класах і прагне навчатися за найбільш інноваційними програмами.

Тема вебінару – «Як надихнути дітей до участі в наукових проектах з LEGO та роботами. Міжнародна програма FIRST LEGO League в Україні.»

На вебінарі ми:

– Познайомимо вас зі STEM-освітою та міжнародною STEM-програмою «FIRST LEGO League» для дітей 9-16 років

– Розповімо як можна долучитися до цієї програми та впровадити заняття по робототехніці з LEGO у вашому навчальному закладі

– Розкажемо про грант від Благодійного Фонду LEGO Foundation на який може подаватися будь-який навчальний заклад

Реєстрація за покликанням – goo.gl/dBkt7W

Для того, щоб взяти участь в вебінарі вам необхідно мати лише комп’ютер та доступ в інтернет. Якщо ви зареєструвались, то вам на пошту прийде посилання на сайт, де і відбудеться наша онлайн-зустріч!

Якщо у вас є запитання, звертайтесь за електронною адресою – t.stanishevskaya@fll.in.ua

Напередодні вебінару на зареєстровану електрону адресу учасника буде надіслано повідомлення з посиланням, за яким необхідно перейти для участі у вебінарі.


Також нагадуємо, що триває конкурс для державних навчальних закладів на отримання гранту від Благодійного фонду LEGO Foundation для участі у програмах FIRST LEGO League та FIRST LEGO League Junior у 2017 році!Більше деталей на офіційному сайті:
http://firstlegoleague.org.ua/grant_fll_fll_jr_2017/
Читати далі...

Міжнародний дистанційний бліц-конкурс з Web-дизайну та комп'ютерної графіки



Запрошуємо взяти участь у Міжнародному дистанційному бліц-конкурсі з веб-дизайну та комп'ютерної графіки, який відбудеться з 31 серпня по 17 вересня 2017 року. Професійне журі конкурсу, до складу якого входять провідні фахівці з веб-дизайну та комп'ютерної графіки, визначить переможців у кількох номінаціях.

  • Номінації конкурсу з веб-дизайну:
"Краще інформаційне наповнення",
"Краща графічна реалізація",
"Краща програмна реалізація".

  • Номінації конкурсу з комп'ютерної графіки:
"Краща 2D-растрова графіка",
"Краща 2D-векторна графіка",
"Краща 3D-графіка".

  • Номінації конкурсу з комп'ютерної анімації:
"Краща GIF-анімація",
"Краща Flash-анімація",
"Краща 3D-анімація".

      Тему завдання буде розміщено на сайті конкурсу 31 серпня 2017 року. Участникам конкурсу необхідно виконати роботу на задану тему (з 31 серпня 2017 року по 17 вересня 2017 року) і відправити її до оргкомітету конкурсу. 

Офіційний сайт конкурсу: http://webdesign.vntu.edu.ua/
Читати далі...

пʼятниця, 11 серпня 2017 р.

Золотий виступ Антона Ципка на XXIX Міжнародній олімпіаді з інформатики




З 27 по 4 серпня в Тегерані (Іран) відбулася XXIX Міжнародна олімпіада з інформатики (ІOI-2017 International Olympiad in Informatics) - щорічне міжнародне змагання з інформатики як шкільного предмета, які проводяться з 1989 року. 318 учасників представляли 84 країни світу. Після вимушеної річної перерви, пов'язаної з забороною СБУ виїзду учасників до Казані (Росія) на ІОІ-2016, збірна України голосно повернулася здобувши золоту та дві срібні медалі.

Неймовірно, що золото для України виборов представник Кіровоградщини, випускник навчально-виховного комплексу «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка – гімназія», який і в 2016 році здобув право представляти Україну. Цього року Антон показав найкращий результат у персональному заліку за останні 11 років - здобув 8 абсолютне місце, набравши 414 балів із 600 можливих. 

Своїм успіхом Антон зобов'язаний своїй наполегливості, працездатності, вмінню концентруватися та йти до мети, а також підтримці батьків й ефективній співпраці з одним з найкращих тренерів України з олімпіадного програмування Заслуженим тренером України Мельником Валентином Івановичем. Також цікаво, що востаннє золоту медаль Україні також приніс представник Кіровоградщини, випускник ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області Сергій Нагін в 2012 році.

Достойно представили Україну випускник Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради Станіслав Томаш та учень 11 класу Харківського навчально-виховного комплексу № 45 «Академічна гімназія» Харківської міської ради Ілля Коваль виборовши «срібло»; учень 10 класу Полтавської обласної спеціалізованої школи-інтернату ІІ-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів і курсів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А.С. Макаренка Назарій Деньга нагороджений дипломом учасника.



Висвітлення в ЗМІ:
Сюжет телеканалу "112 УКРАЇНА" https://ua.112.ua/…/ukrainski-starshoklasnyky-zavoiuvaly-zo…
Сюжет телеканалу «Україна» в новинному випуску «Сегодня» (17.24 – 20.23) https://youtu.be/QpspB0G9k_U
Інтернет-видання People IN https://people.in.ua/…/ukrayinets-viborov-zolotu-medal-na-…/
Спільнота програмістів DOU https://dou.ua/forums/topic/21383/
Інформація на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти
https://imzo.gov.ua/…/ukrajinskyj-shkolyar-anton-tsypko-na…/


Офіційний сайт олімпіади: http://ioi2017.org/

Загальні результати ІОІ-2017: http://stats.ioinformatics.org/results/2017

Сторінка збірної України: stats.ioinformatics.org/results/UKR
Читати далі...